Кульбаба, цінувана в народній медицині за свої універсальні лікувальні властивості, пропонує свої листя як джерело життєво важливих вітамінів (С, В1, В2, А, Е) та мінералів (марганець, залізо, кальцій, фосфор). Ці листки не лише їстівні, але й багаті на тараксинову кислоту, яка за лабораторних умов продемонструвала здатність запобігати розвитку клітин лейкемії, а також сприяти відновленню хрящової тканини. Листя кульбаби рекомендоване для: запобігання цинги; покращення функцій травлення;

лікування ниркових та печінкових розладів; стимуляції жовчовивідних шляхів; дії як натуральний сечогін; стимуляції апетиту. Ця рослина широко використовується для зміцнення шлунково-кишкової системи, системи кровотворення, а також для загального зміцнення імунітету. Вона допомагає відновити баланс вітамінів і мінералів у організмі, знімає стрес, заспокоює нерви та підтримує лактацію у годуючих матерів. Листя кульбаби можна використовувати аналогічно до салатного листя, роблячи з них салати після попереднього замочування в сольовому розчині для нейтралізації гіркоти. Вони також додаються до борщу, а з квіток роблять варення та вино, з бутонів — "кульбабовий мід", а з підсмажених коренів — сурогат кави. Варене листя використовують як шпинат. Протипоказання до вживання листя кульбаби включають: закупорку жовчних протоків, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит з підвищеною кислотністю.